Альманах "МОРИЯ" № 2 (2005 г.)

Бібліотека ім. М. М. Сфорима

Одеська Єврейська Академічна Бібліотека ім. Менделе-Мохер-Сфорим (С. Абрамовича) (вул. Раковського, 35), що нещодавно розпочала свою діяльність, книжковим багацтвом і коштовністю фондів посідає перше — після ленін­градських книгосховищ — місце серед єврей­ських бібліотек Спілки. Цей нарис має на меті дати найкоротші відомості про цю мало ще відому навіть в спеціяльних колах — нову і визначну культурну установу.

Наприкінці р. 1919 — в останні дні денікінського панування — в Одесі було зорганізовано товариство “Сефер” (Книга); 6 січня р. 1920 товариство відкрило Єврейську Громадську Бібліотеку ім. Х. Н. Бялика (завід. д-р Віленський). Швидко після радянізації Одеси т-во “Сефер” припинило свою діяльність. Р. 1921 бібліотеку було націоналізовано і приєднано до загальної мережі установ Губоно (завідував тоді бібліотекою М. І. Троцький; помер р. 1922). Напочатку року 1922 завідуючий того часу бібл. відділом Політосвіти тов. Александров запропонував єврейську бібліотеку так само, як і укра­їнську “за ненадобностью” ліквідувати. Всіх співробітнюків б-ки було звільнено. Книжковий фонд вирішено передати Публічній Біб-ці. Здається, тільки з причин технічних — цей останній план не було виконано. На протязі майже трьох-чвертів року б-ка була замкнена і не охоронялася. Не зрозумію, чому, але біб-ка зберіглася. У вересні р.1922 бібліотеку знову було визнано існуючою і було дано назву їй “Академічної”. До біб-ки починають вливатися різні єврейські книжкові збірки; під керівництвом А. Я. Зеліченка (помер в січні р. 1924) біб-ку перетворено в установу наукового характеру. Весь р. 1923 присвячено було внутрішній роботі. В січні місяці р. 1924 при біб-ці відкривається читальня заля і вона здобуває свою сучасну назву “Єврейської Академічної Біб-ки імені Менделе-Мохер-Сфорим (С. Абрамовича)”. В цю ж добу бібліотекою завідують: С. Я. Боровий (тимчасово) і А. Д. Ієрусалим­ський (з травня р. 1924).

Ось основні дати з історії бібліотеки. Передісторія її, одначе, значно довша. В дійсності, вона полягатиме в історії нагромадження та збирання єврейських книжкових багацтв і книжкової старовини в Одесі.

З яких збірок склалася бібліотека?

Основним фондом, який було покладено в основу бібліотеки, відкритої товариством “Сефер”, була бібліотека кол. одеського “Ієшибота” або, як він мав офіційну назву, “Высшего по еврейскимъ знані­ямъ училища”. Заснований р. 1866 одеський “Ієшибот” своїм програмом і методами навчання значно відрізнявся від численних поді­б­них установ кол. Росії. Керівники “Ієшиботу” намагалися наблизити його до типу закордонних “Hochschule fur die Wissenschaft des Iuden-tums”. В останні роки там викладалися наукові курси єврейської історії та літератури, навіть навчання релігійним предметам було модернізовано і поставлено на європейський зразок — все це природньо відбилося на складі бібліотеки. Поруч зі звичайною для “Ієшиботу” збіркою талмудично-рабинської літератури (доволі пов­ної, з великою кількістю стародруків), тут дуже добре представлено наукову — головним чином, німецьку — Judaic’y. Є найголовніші фундаментальні підручники з так-званої “єврейської науки” (Hochmath Israel). Особливо добре підібрано наукову бібліотеку. У відділі Judaica є ціла низка рідких видань XVII-ХVІІІ ст., напр. Schudt, Eisenmenger, Theriaca, Judaiсa та ин. Крім того, що є також незвичайним для ієшиботської бібліотеки, тут була велика збірка “світської” літератури стародавньо-єврейською мовою (наукової та художньої).

Р. 1915 бібліотеку “Ієшиботу” було збагачено надзвичайно коштовним внеском. Удова ученого Давида Кагана офірувала їй бібліотеку покійного чоловіка. Д. Каган багато працював в різних галузях науки єврейської історії і літератури, як дослідник і вчений, видавець середньовічних письменників. Список його публікацій обіймає щось із 50 тт. назв (серед них низка капітальних праць). Зібрана ним на протязі довгої наукової діяльности біб-ка, що почасти перейшла до нього від магістра східніх мов І. Гурлянда, вченого дослідника єврейської старовини, уявляє з себе збірку надзвичайної бібліографічної та наукової коштовности. Тут з виключною повністю і дбайливістю підібрано пам’ятки еврейського письменства, головним чином, середньовічного. Є дуже рідкі видання старого, італійського, амстердамського, східнього та ин. друку. З особливою увагою підбиралися книги про єврейські секти та містичний рух — предмет спеці­яльного вивчення Д. Кагана. Тут так само чудова збірка історичних хронік, наукових збірників, окремих відбиток, дисертацій, євр. наукової періодики і т. и. Добре підібрано в цій збірці наукову Judaic’y різними європейськими мовами. Разом з книгами (коло 3.000 назв), до бібліотеки перейшов також особистий архів Д. Кагана та І. Гурлянда, що являє також доволі великий інтерес. Обидва письменники провадили велике наукове листування, серед їх кореспондентів були визначні представники єврейської історичної науки (напр., Штейншнайдер, Цунц, Бахер та ин.), так само і ціла низка відомих письменників і журналістів (Готтолобер, Фін та ин.). Багато з цих листів заслуговує публікації (деякі було вже опубліковано). На превеликий жаль, до бібліотеки не перейшли (або не зберіглися до моменту націоналізації) дуже коштовні для історії хасидизму рукописи, що належали Кагану та які він використав в своїй “Історії кабалистів, сабатіянців і хасидів” (стародавньо-єврейською мовою)1.

Значну коштовність являють з себе невеликі збірки стародруків кол. викладача “Ієшиботу” С. Осовського. Автор спеціяльного досліду з євр. середньовіччя — С. Осовський зібрав книги, головним чином, з галузи рабиністичного права (талмудичні новели і рабинські респони). Серед книг цієї колекції — найстаровинніша книга біб-ки — S. Rokeah, ed. Fano, 1505.

До бібліотеки — підчас її відкриття — ввійшла також єврей­ська частина книжкової збірки відомого одеського бібліофіла Б. С. Гартенштейна. Це — книги з Judaic’и різними европейськими, головним чином французькою, мовами (Тут напр., повний комплект коштовного наукового часопису “Revue des йtudes Juifs”). Коли Д. Каган збирав книги переважно з галузи єврейської науки, то тут зібрано особливо повно літературу “єврейського питання”.

На день свойого відкриття бібліотека здобула цілу низку инших — менш значних — внесків. Серед них окремо потрібно відзначити 2-х томове фототипічне видання найстарішого мюнхенського рукопису Талмуду. Номінальна ціна цієї книги — 500 зол. марок.

Трохи пізніже ввійшла бібліотека Одеського Єврейського Палестинського Комітету. Ця невелика порівнюючи збірка цікава своєю одноманітністю підбора книг. Тут з великою повністю зібрано нову й стару літературу палестинознавства різними мовами. Серед них низка книг великого наукового та бібліографічного значіння.

Ці внески, що доповнили основний фонд книжкової збірки “Ієшиботу”, і утворили бібліотеку Товариства “Сефер”.

Від часу націоналізації біб-ка стала значно поповнюватися. В короткий порівнюючи термін кількість книг збільшилася в кілька разів.

Першим фондом, що ввійшов до бібліотеки після націоналізації, була книжкова збірка відомого збирача єврейської книги Франк­фельда. Покійний бібліофіл склав дуже значну й коштовну колекцію. Підхід до книжкового збирачівства у нього був чисто бібліографічний і його цікавила всяка книга, надрукована єврейськими літерами. В його збірці є ціла низка надзвичайних бібліографічних рідкощів. Особливо дбайливо підібрано єврейську “Odessic’y”, а також книги хасидського змісту, серед них низка раритетів.

Р. 1923 одеську бібліотечну мережу було реорганізовано. “Академічну Бібліотеку” було визнано центральним єврейським книгосховищем. В звязку з цією постановою їй було передано инші єврейські бібліотеки міста, точніше єврейські частини кол. єврей­ських громадських бібліотек (Hebraіса та Judaica).

Серед них на особливу увагу заслуговує єврейський відділ бібліотеки кол. “Общества взаимнаго вспомоществованія і приказчиковъ-евреевъ г. Одессы” (покладено в основу сучасної Центральної Округової Бібліотеки). Це сама велика єврейська провінційна бібліотека в дореволюційній Росії вже давно користується широкою славою. Бібліотеку було засновано р. 1875, відділ Неbгаіса при ній — р. 1885 (з ініціятиви ц. Тарнополя). На протязі порівнюючи короткого часу, не дивлячися на дуже несприятливі зовнішні умови, бібліотека швидко зростала. До р. 1892 — коли було видано перший друкований каталог Hebraic’и (86 стор.) — в цьому відділі було вже 2645 назв, а р. 1904 до менту надрукування 2-го єврейського каталогу — кількість книг майже зростає вдвоє. 2-ге видання цього каталогу (IV + 140 стор.), що складено за оригінальною історично-бібліо­графічною системою при найближчій участі відомого історика С. Дубнова та письменника-публіциста А. Гінцберга (Ахад-Гаама), ознайомило широкі кола з надзвичайними коштовностями провінційної бібліотеки. Творцям бібліотек пощастило притягти цілу низку цінних книжкових внесків. Серед них на особливу увагу заслуговує колекція стародруків Бармаса, що не ввійшла до друкованого каталогу (Найстаріша книга цієї збірки — Біблія вид. р. 1525). Основний фонд бібліотеки (без внесків Бармаса) також дуже багатий на стародруки. До р. 1904 у відділі Hebraica — за підрахунком складача каталогу З. Котляра — було зібрано книги, надруковані в 161 друкарні. Найстаріші книги — Біблія, вид. 1518; Талмудичний трактат — Венеція, 1520; Біблія — Венеція, 1525; 30 книг надруковано у другій половині XVI в., 68 у першій полов. XVII (до р. 1640). Велику коштовність являють доволі повні збірки єврейських газет (напр., повні за всі роки: “Hamelitz”, “Hamagid”, “Hozefirah”, “Hawazeleth” та инші).

В протилежність до инших книжкових збірок, що складають “Академічну бібліотеку”, тут була також значна кількість книг єврей­ською мовою (не старод.-євр.), серед них ряд великих бібліографічних рідкощів, напр., перше видання комедій Гольдфадена, твори Аксенфельда, Діка, газета “Kol Mewasser” та ин. Чималу коштовність являє собою Judaica цієї бібліотеки. Тут, крім значної збірки наукових книг різними мовами, подано дуже повно літературу про єврейські громадські рухи. Тут можна знайти велику кількість брошур на єврейські теми (також і антисемітського змісту), що мають великий бібліографічний інтерес. Ця література, доволі повно підібрана, є найважливішим джерелом для вивчення історії євр. громад. руху та гром. думки. Тут є також комплекти російсько-єврейської періодики (до р. 1905 — майже з вичерпуючою повністю). Бібліотека продовжувала поповнюватися новими книгами єврейською мовою і з Judaic’и аж до 1920 р.

Завдяки несприятливим умовам єврейського культурного будів­ництва в царській Росії ця бібліотека не могла розгорнути ширшої діяльности. Вона не могла — з особливостів свойого книжкового фонду — орієнтуватися на масового читача, і велике, коштовне книгосховище було тяжким тягарем для професійно-благодійного товариства. Тільки після удержавлення бібліотечної справи, ця книжкова збірка почала виконувати свій прямий обов’язок — обернулася в частину “Єврейської Бібліотеки”.

Дуже поповнило бібліотеку — особливо відділ Judaic’и — передання єврейського відділу бібліотеки “Общества для распространенія просвђщенія между евреями въ Россіи” (зараз 4-а міська). Якістю свого книжкового складу вона не багато поступилася перед бібліотекою товариства прикажчиків. Різниця головним чином кількосна (коло 2.000 томів). В цій збірці краще подано нову літературу старод.-єврейською мовою. А в відділі Judaica добре підібрано науковий відділ. Треба відзначити дуже велику збірку відчитів та статутів різноманітних єврейських громадських організацій, часто виданих в глухій провінції. Це рідкий і коштовний матеріял для вивчення форм і характеру єврейського громадського будівництва в дореволюційній Росії. Дуже багатий відділ періодики, головним чином, чужоземної.

Значно меншу коштовність являє з себе переданий тодіж до бібліотеки єврейський відділ бібліотеки кол. “Общества взаимнаго вспомоществованія агентовъ-евреевь” (що покладено в основу сучасної Центральної Робітничої Бібліотеки). Євр. відділ цієї бібл. нараховує лише коло 500 кн.

В цю ж добу ввійшла бібліотека кол. Одеської І Талмуд-Тори. Мабуть, це найстаріща єврейська бібліотека Одеси (здається, вона дістала в спадщину цілком бібліотеку Одеської Єврейськой Школи, яку засновано було ще року 1827). В основному її фонді з великою, майже вичерпуючою повністю, зібрано літературу так зв. доби “Таскам” (освіти). Серед викладачів цієї школи була низка видатних викладачів євр. “освіти”, науки та літератури (напр., С. Пінскер, відомий своїми класичними працями з історії караїмства, С. Абрамович, найвизначніший єврейський письменник, їм’ям якого названо “Академічну Бібліотеку”, її останній завідуючий, і ряд инш.). Це, звичайно, відбилося самим сприятливим чином на складі книжкової збірки. Тут є цілий ряд великих раритетів. Але що особливо піднесло коштовність цього фонду — це передача сюди чималої особистої бібліотеки кол. одеського міського рабина д-ра С. Швабахера. Приїхавши р. 1860 з Германії на запрошення “просвђщенныхъ” одеситів, д-р Швабахер привіз з собою бібліотеку великої коштовности. Тут особливо повно зібрано рабиністичну літературу, гол. чином, стародавню німецьку. Є цілий ряд рідких франкфуртських, флорінських, гамбурзьких та ин. видань. Є також коштовне амстердамське видання Талмуду. З великою дбайливістю Швабахер підібрав також Judaic’у. Його особливо цікавило питання євр. релігійної реформи і творчість реформованих “Robbiner’ів” і “Predier’ів” єврейського Заходу. Можна з певністю сказати, що в його збірці літературу “реформи” першої половини XIX в. зібрано повністю; тут є безумовно надзвичайні бібліографічні рідкощі — пам’ятки полемічної літератури громад, яку видано було в самих глухих закутках німецької провінції.

На прикінці р. 1924 спадкоємці С. Абрамовича (Менделе-Мохер-Сфорим) — “шефа” бібліотеки, подарували особистий архів небіжчика, так само, як і його особисту бібліотеку і обстанову його робочої кімнати. Цей внесок повинен лягти в основу відділу “Менделе” єврейського музею, що проєктується та який, мабуть, тісно буде зв’язано з “Академ. Бібліотекою”. Бібліотека письменника визначна тим, що її складено майже виключно з подарованих авторами книг. Тут можна знайти автографи представників всіх єврейських літературних поколінь останнього півстоліття. Архів має значну історично-літературну вагу. Він заслуговує звичайно спеціяльного нарису. Тут досить зазначити, що він має ряд листів відомих письменників (напр. Шолом-Алейхема, Л. Переца та ин.), досі неопублікованих. Ось сама загальна характеристика головних фондів, що склали “Акад. Бібліотеку”. Треба ще відзначити, що для України ця бібліотека являє собою інтерес ще й тому, що тут з особливою повністю подано продукцію стародавніх єврейських друкарень України; серед них є значна кількість надзвичайних бібліографічних рідкощів, можливо, unicum’ів (напр., книги “Weziwoh, hоkohen”, еd. Біла-Церква, 18231 відомий тільки ще один примірник, що знаходиться у Відні (бібл. єврейської громади). Ця україніка заслуговує особливої уваги та вивчення. В цьому ж звязку цікаво відзначити, що в бібліотеці є рідке перше видання “Jewen Mezulah” (Венеція, 1653) — єврейська хроніка про Хмельниччину.

Підсумовуючи книжкові багацтва бібліотеки, можна відзначити: в ній є відсутні інкунабули (євр. книги з’являються в 1474 р.), але XVI-XVII ст. вже репрезентовано дуже непогано. Тут є витвори головніших єврейських друкарень всіх країн єврейського світу. Добре репрезентовано XVIII ст., а євр. книжкова продукція XIX ст. є в Бібліотеці в своїй значній частині. З більш значними перепусками репрезентовано в бібліотеці поточне століття і цілком є відсутні Hebraica та Judaica, яку було видано після 1914 р. поза межами Спілки. Ця прогалина може до певної міри зменшити науково-бібліографічне значення бібліотеки. Загальна кількість книг в “науковому відділі” (книг стародавньо-єврейських та Judaica) поверх 20 тисяч (Інвентар ще не цілком закінчено).

Академічна Бібліотека своїм науковим “академічним” відділом, крім наукових робітників, обслуговує, головним чином, єврейське вчительство, професуру та студенство єврейського сектору Інституту Народньої Освіти та Євр. Педагогічного Технікуму. Для них усіх збірки бібліотеки є абсолютно незамінимими підручниками для вивчення різноманітних проблем єврейської історії, мови та літератури. Бібліотека нав’язала стосунки також з низкою наукових установ. Так, на прохання Укр. Наукового Інституту Книгознавства в Київі бібліотека склала бібліографічні описи єврейських книг, що видані на Україні за роки революції: на прохання “Кабінету виучування Поділля” було надіслано деякі матеріяли до “Бібіліографії Подоліка” і т.и.

Р. 1924 особливо розгорнула свою діяльність читальна заля та “не акедемічна” частина Академічної Бібліотеки. Відділ цей поповнюється всіма виданими в межах Спілки єврейськими книгами. Відділ обслуговує широкі кола єврейських читачів. На 1 жовтня 1926 р. читачів, що беруть книги до-дому, було 953; середнє відвідування — 80; чит. заля — 50. Відділ користується всіма методами політосвіт роботи. Напротязі останнього року було зорганізовано низку виставок, що користувалися чималим успіхом (Жовтнева Революція; до історії єврейського театру; ювілей Шолом-Алейхема та ин.). Було зорганізовано читання та диспути на літературні теми. Відділ, нарешті, розгорнув пересувну роботу.

Про спробу бібліотеки що-до роботи з єврейським масовим читачем — буде згадано докладніше в иншому місці.

Виключно поганий стан приміщення бібліотеки, що потрібує невідкладного та капітального ремонту, і надзвичайна обмеженість штату (кільк. платн. співроб. — 4) — ось серйозні перешкоди, що завважають дальшому розвиткові діяльности “Єврейської Академічної Бібліотеки”.

С. Б.
1 Див. т. І (Одеса, 1914), стор. XII.
1 Див. фотограф. знимок цієї книги: С. Боровий. Нариси з історії єврейської книги на Україні. І. Київ, 1925, істор. 13. (Також “Бібліологічні Вісті”, 1 25, стор. 57. Там таки ще кілька знимків євр. книг українського друку збірки бібліотеки